Формат подкасту з‘явився в моїй голові в 2014 році. Мені на той час було 23, і я мало що розумів в політичних процесах. В Дніпрі в цей час організовувались мітинги на підтримку рососісії. А ми з товаришем планували почати вести блог: брати інтерв’ю у людей на вулиці, щось запитувати про знання законотворчих процесів, роботу уряду, і так далі. Дев’ятого березня ми з камерою навіть ходили по центру Дніпра, але так і не наважились почати. У мене навіть збереглись декілька відео з того дня, я покажу.

Багато чого змінилось з того часу: я виріс, перейшов на українську мову, виплекав в собі націоналістичні погляди, і зрозумів, що розбудову країни треба починати з себе. Помалу почав вивчати зони відповідальності державних органів, ходити на вибори, і «розбиратись хто тут хто».

Про існування подкастів я знав, але якось вони здавались мені нудними. Хоча це лише до першого прослуховування. Перші пів року я поглинав випуск за випуском, шукав цікаві шоу, і не міг зупинитись. Ще через місяць я зрозумів, що цей формат контенту був вигаданий спеціально для мене.

Мені захотілось почати вести власне шоу. Я підбив свого друга на цей двіж: ми випустили сім чи вісім випусків розмовного жанру і стали на паузу через велике навантаження на роботі. Розібравши завали, я вирішив повернутись до формату подкаст-інтерв’ю, в якому гості розповідатимуть свої історії життя. Адже кожен з нас – це фантастична історія. 

Але часи змінюються, і в другому сезоні я буду розповідати про націю героїв.